Під час істерики дитині не потрібні довгі пояснення, нотації чи виховання. У цей момент їй важливо відчути, що дорослий поруч, спокійний і допомагає впоратися з емоцією.
Що працює краще:
спочатку знизити напругу, а не “переконати”
говорити коротко й спокійно
назвати емоцію простими словами: “Тобі зараз дуже важко”, “Ти сильно розсердився”
дати дитині трохи часу заспокоїтися
повернутися до розмови вже після того, як хвиля емоції спаде
Найчастіше дитина не “маніпулює”, а просто не справляється з тим, що відчуває. Тому головне завдання дорослого — не посилити напругу, а допомогти пройти цей момент спокійніше.