Страх не зникає від фраз “не бійся” або “нічого страшного”.
Для дитини її страх реальний, навіть якщо дорослому він здається дрібницею. Щоб допомогти без тиску:
спочатку визнати почуття: “Я бачу, що тобі страшно”
не соромити й не змушувати “бути сміливим прямо зараз”
залишатися поруч і говорити спокійно
допомогти дитині назвати, чого саме вона боїться
проходити через страх маленькими кроками, а не різко
Коли дитина відчуває, що її не висміюють і не підганяють, їй легше поступово заспокоїтися і відчути опору. Найкраща допомога — не тиск, а спокійна присутність і зрозумілі дії поруч.